Авторы: С. В. Слєсаренко, П. О. Бадюл, С. О. Мунтян, К. С. Слєсаренко, О. О. Ковбаса
Статья опубликована в журнале: Клін. хірургія. – 2016. – № 6. – С. 48 – 52.
Актуальність.
Ведення пацієнтів з ушкодженнями нижніх кінцівок на сучасному етапі представляє лікувально-діагностичний виклик с позиції реконструктивно-пластичної хірургії, що обумовлено прагненням досягнути найкращих клінічних результатів [15]. Специфіка сучасних уражень характеризується високим енергетизмом травмуючого агента, що обумовлює тяжкість та поєднаність травм. Крім того, слід відмітити схильність дефектів нижніх кінцівок до ускладненого процесу загоєння внаслідок особливостей крово- та лімфообігу даного сегмента. Існуючий дефіцит покривних тканин в області нижніх кінцівок та їх незначна зміщуваність створює певні обмеження при виборі метода пластичного закриття дефекту [3,15] . Так, при наявності дефектів шкіри та м’яких тканин, особливо коли в рані відкриті глибокі анатомічні структури, є абсолютні показання до пластики васкуляризованими клаптями [4,14]. В останній час все більш популярними стають клапті, живлення яких відбувається з артерій, що вертикально проникають у шкіру – перфорантів [15,16,18]. При цьому значна частка невдалих операцій чи ускладнень пояснюється анатомічними варіаціями судинного русла, недостатньою передопераційною діагностикою та технікою самого втручання.
Мета роботи: підвищити ефективність реконструктивно-пластичних втручань з використанням локальних перфорантних клаптів на нижніх кінцівках шляхом модифікації передопераційної діагностики.
Пацієнти та методи. Відповідно до мети роботи було проаналізовано дані обстеження 46 пацієнтів, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в опіковому відділенні КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2 ДОР» з глибокими локалальними ушкодженнями нижніх кінцівок в період з 2009 по 2015 рік, і яким було виконано 54 оперативних втручань із використанням локальних перфорантних клаптів з живлячою ніжкою, що включала одну домінантну перфорантну артерію. Пацієнти були розділені на дві групи. В групу 1 (контрольну) було включено 25 пацієнтів (29 оперативних втручань) у яких стандартне обстеження включало локацію перфорантів за допомогою аудіо-доплера «Мінідоп» з датчиком 8 MHz. Передбачуване місце вихода перфоранта та його напрямок позначалися на шкірі пацієнта за допомогою маркера [10,12]. (Мал. 1). В групу 2 було включено 21 пацієнта (25 оперативних втручань) у яких стандартне передопераційне обстеження було модифіковане за рахунок контрасної КТ-ангіографії [8,7] з обробкою візуальних карт судинної системи в зоні втручання програмою ”Osirix” (Мал. 2).
Мал.1. Цифрове фото глибокого раньового дефекту лівої стопи. Маркером відзначено дизайн перфорантного надкісточкового пропелер лоскута з точкою виходу перфрантної артерії – відзначено хрестом (ліворуч).
Мал.3. Інтраопераційне фото на етапі мобілізації клаптя. Візуалізація перфорантної артерії, яка сформує живлячу ніжку, точно збіглась з її передопераційною локацією на КТ-ангіограмі (праворуч).
Мал. 2. Контрасна КТ-ангіографія з обробкою візуальної карти судинної системи нижньої кінцівки в зоні втручання програмою ”Osirix”. Точку виходу перфрантної артерії в шкіру над кісточкою – відзначено стрілкою.
У всіх хворих в досліджених групах виконані оперативні втручання із використанням локальних острівцевих перфорантних клаптів, якими було закрито існуючи дефекти шкіри та м’яких тканин. Живляча ніжка клаптів формувалась за рахунок єдиного домінантного перфоранту, кругом якого проводилась дисекція (Мал. 3). Після мобілізації острівцевий перфорантний клапть переміщувався на область рани маневром ротації і фіксувався швами (Мал.4). Оцінювали час, що витрачався на мобілізацію одного клаптя, час операції, термін перебування хворого в стаціонарі, кількість некритичних та критичних ускладнень в групах 1 і 2.
Мал. 4. Інтраопераційне фото на етапі переміщення перфорантного клаптя маневром ротації навколо живлячого перфоранту та його фіксації до країв ранового дефекту.
Статистична обробка результатів досліджень проводилась за допомогою програмного продукту STATISTICA 6.1 (StatsoftInc., серійний номер AGAR909E415822FA) та Microsoft Excel – 2010. Нормальність розподілу у виборках визначали за допомогою метода Шапіро-Уілка. Для порівняння результатів лікування між контрольною та досліджуваною групою в залежності від типу даних (кількісні або бінарні), закону розподілу були використані критерії Манна-Уітні та Фішера. Критичне значення рівня значимості (p) приймалося ≤5 % (р≤0,05) [1].
Результати. Умовою успішної оцінки ефективності того або іншого методу лікування є, по можливості, об’єктивна оцінка проміжних і кінцевих результатів лікування. Аналіз ефективності застосованих лікувальних методик враховував ряд критеріїв, що відображали, як їх клінічну успішність, так і загальну витратність, що є актуальним в умовах поточного стану функціонування вітчизняної системи охорони здоров’я.
Тривалість інтраопераційного етапу препарування клаптя на судинній живлячій ніжці. Інтраопераційний етап виділення клаптя на судинній живлячій ніжці, що містить одну перфорантну артерію, вважається найбільш відповідальним та технічно складним. Препарування клаптя з виділенням судинних компонентів живлячої ніжки потребує прецизійної дисекції, що можливо лише при впевненості в локалізації місця виходу перфоранту та напрямку розташування його гілок в супрафасціальному просторі. Помилки визначення локалізації перфорантних судин значно підвищують ризик травмування судин, а невпевнена дисекція збільшує тривалість виділення клаптя, що сприяє розвитку розладів кровообігу місцевих тканин та компрометує процес приживлення.
Нами було висунуто припущення стосовно того, що застосування модифікованої програми передопераційного обстеження дозволяє скоротити тривалість часу, що витрачається на препарування клаптя, і таким чином, сприяє зниженню ризику розвитку критичних та некритичних ускладнень втручань. Для перевірки цього припущення нами було прийнято «нульову» гіпотезу, що стверджує відсутність різниці в тривалості часу, що витрачається на препарування клаптя, між групами.
Так, середня тривалість часу, що було витрачено на препарування клаптя в групі 1, зі стандартним передопераційним обстеженням, склала – 54 хв. з 95% ДІ [[50;60]] (діапазон, 30-103 хв.). В групі 2, з модифікованим передопераційним обстеженням, цей показник склав – 35 хв. з 95% ДІ [[33;45]] (діапазон, 25-55 хв.), що вказує на статистично високозначуще (p=0,000006) зниження тривалості етапу виділення клаптя на судинній живлячій ніжці, що містить єдину домінуючу перфорантну артерію, та заперечує «нульову» гіпотезу (Мал. 5). Дані результати дозволяють стверджувати, що застосування модіфікованої програми передопераційного обстеження, що включає контрастну КТ-ангіографію, дозволяє скоротити час, що витрачається на препарування клаптя за рахунок більш прецизійної та впевненої дисекції.
Мал. 5. Тривалість інтраопераційного етапу виділення клаптя на живлячій судинній ніжці в досліджуваних групах: група 1 – група зі стандартним передопераційним обстеженням; група 2 – група з модифікованим передопераційним обстеженням (ліворуч).
Мал. 6. Тривалість оперативного втручання в досліджуваних групах: група 1 – група зі стандартним передопераційним обстеженням; група 2 – група із модифікованим передопераційним обстеженням (праворуч).
Таким чином, застосування розширеної програми передопераційного обстеження із застосуванням контрастної КТ-ангіографії не призводить до скорочення тривалості оперативного втручання. Проте, більш репрезентативним в аспекті клінічної результативності є не тривалість оперативного втручання загалом, а, безпосередньо, тривалість етапу препарування клаптя, скорочення якої є доведеним при застосуванні контрастної КТ-ангіографії для передопераційного планування клаптя на судинній живлячій ніжці, що містить єдину перфорантну артерію.
Некритичні ускладнення з боку комплексів переміщених тканин. Реорганізація системи локального кровообігу в навколоранових та переміщених тканинах є складним та непередбачуваним процесом, результати якого залежить, як від успішності проведеного втручання, так і від індивідуальних особливостей судин реципієнтної зони. Серед можливих ускладнень процесу приживлення клаптя нами були виділені: розлади локального кровообігу у вигляді проявів ішемії тканин або венозного застою, формування підклаптєвої гематоми, діастаз по лінії накладання швів, а також інфікування післяопераційної рани, що можуть призводити до часткового некротизування переміщених тканин з формуванням крайових дефектів. Оцінка виникнення проявів даних ускладнень проводилася в післяопераційному періоді шляхом щоденного візуального моніторингу стану клаптя.
В групі 2, з модифікованим передопераційним обстеженням частота некритичних ускладнень з боку переміщених комплексів тканин склала, 40% з 95% ДІ [[0,17;0,55]] (10 випадків), що статистично відрізняється (p=0,03) від показника в групі 1, зі стандартним передопераційним обстеженням, що становить 68,9% з 95% ДІ [[0,52;0,86]] (20 випадків).
Даний факт свідчить про ефективність застосування модифікованої програми передопераційного обстеження в аспекті зниження ризику розвитку некритичних ускладнень при плануванні пластики ранових дефектів методом переміщення локальних острівцевих клаптів на живлячій ніжці, що включає одну домінантну перфорантну артерію.
Найбільш поширеними ускладненнями в групі 1 були прояви венозного застою в тканинах клаптя – 45%, локальної ішемії – 30%, та інфекційні ускладнення – 15%, при чому в 50% випадків ускладнення призводили до розвитку часткового некрозу клаптя. В грпі 2, з модифікованим передопераційним обстеженням, найбільш поширеними ускладненнями переважно були прояви локального розладу кровообігу у вигляді проявів венозного застою (70%).
Критичні ускладнення з боку комплексів переміщених тканин. Незважаючи на загальні високі показники успішності оперативних втручань із застосуванням локальних або локорегіонарних комплексів переміщених тканин на живлячій судинній ніжці, що включає перфорантні артерії, для пластики дефектів нижніх кінцівок, залишається ризик виникнення критичних ускладнень з боку переміщених тканин, що проявляються патологічним перебігом процесу приживлення клаптя із наступною його некротизацією. Серед причин, що можуть цьому сприяти, за даними ряду авторів є порушення оперативної техніки, що призводить до травмування живлячої судинної ніжки, надмірного натягу переміщених тканин, а також місцеві розлади системи гемостазу, що призводять до тромбозу живлячих судин із наступною ішемією тканин. Загибель клаптю є найбільш розчаровуючим та загрозливим ускладненням, що потребує проведення повторного втручанням із пошуком додаткових ресурсів з боку донорських зон.
Серед комплексів переміщених тканин, що були виділені в групі 1, зі стандартним передопераційним обстеженням, критичні ускладнення були зареєстровані в 4 випадках (13,8% з 95% ДІ [[0,012;0,26]]), що статистично не відрізняється від показників групи 2, з модифікованим передопераційним обстеженням, який склав – 12% з 95% ДІ [[-0,01;0,25]] (3 випадка) (p=0,2). Серед основних причин ускладнень, що призвели до розвитку некротичних змін з боку переміщених клаптів були відмічені коагуляційні розлади з розвитком тромбозу судин живлячої ніжки та мікроциркуляторні порушення.
Тривалість перебування хворого на стаціонарному лікуванні. Розрахування тривалості перебування хворого в стаціонарі проводилось згідно нормативів аналізу показників діяльності стаціонару, як кількість ліжко-днів, проведених хворим з моменту надходження в стаціонар до моменту вибуття зі стаціонару по причині одужання/покращення стану.
Аналіз тривалості перебування хворих на стаціонарному лікуванні проводився окремо в кожній з груп клінічного спостереження. Було висунуто припущення, що застосування модифікованої методики передопераційного обстеження пацієнтів дозволить скоротити терміни перебування хворих на стаціонарному лікуванні за рахунок оптимізації післяопераційного перебігу та зменшення кількості ускладнень, і, відповідно, скорочення часу, що витрачається на їх усунення. Для перевірки цього припущення нами було прийнято «нульову» гіпотезу, що стверджує відсутність різниці в тривалості перебування хворого в стаціонарі між групами 1 і 2.
Так, середня тривалість перебування хворих на стаціонарному лікування при проведені пластики дефектів нижньої кінцівки локальними перфорантними лоскутами на живлячий ніжці що включала єдину домінантну перфорантну артерію в групі 1, склала 39,41 ліжко днів з 95% ДІ [[31;54]] (діапазон, 14-95). Даний показник в групі 2, із модифікованим передопераційним обстеженням, що передбачало застосування контрастної КТ-ангіографії для візуалізації перфорантних судин плануємої ділянки клаптя, склав – 23 ліжко-днів з 95% ДІ [[18;36]] (діапазон, 13-66), що свідчить про статистично значуще (p=0,025) скорочення термінів перебування хворих даної групи на стаціонарному лікуванні на 41% (Мал. 7).
Мал..7. Тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні в досліджуваних групах: група 1 – зі стандартним передопераційним обстеженням; група 2 – із модифікованим передопераційним обстеженням.
Отже, в групі 2 де було застосовано модифікована методіка переміщення локальних або локорегіонарних комплексів тканин зареєстровано статистично значущу тенденцію до скорочення часу препарування клаптя, зменшення кількості некритичних ускладнень та термін перебування хворого в стаціонарі. Отримані результати свідчать про ефективність застосування модіфікованої програми передопераційного обстеження пацієнтів при виконанні реконструктивно-пластичних втручань на ранових дефектах нижньої кінцівки.
Дискусія:
Застосування локальних перфорантних клаптів дозволяє стратегічно спростити пластичне закриття великих ранових дефектів [2,13]. Рішення проблеми діагностики та точної локації точок виходу перфорантних артерій дозволяє забезпечувати швидку і надійну препаровку живлячої судинної ніжки і відповідно позитивний кінцевий результат хірургічного лікування [8,13,17].
Для виконання пошуку точки виходу перфорантов в шкіру сьогодні застосовуються ручний аудіодоплер, кольоровий ультразвуковий доплер, КТ ангіографія і магнітно-резонансна діагностика [5,19]. Кожен з цих методів, з одного боку, дозволяє вирішувати діагностичну задачу, але з іншого – всі вони мають свої недоліки. Так, дослідження ручним аудіо доплером займає багато часу, не виключає можливості пропуску частини шуканих артерій або ідентифікації помилково-позитивних сигналів [19,20]. Для проведення діагностики ультразвуковим доплером, виконання КТ ангіографії або магнітно-резонансної діагностики необхідний фахівець радіолог, що робить ці методи менш доступними і більш витратними [11], а два останніх методи припускають інвазивні процедури, внутрішньовенне введення контрасту [11,5]. Крім того, КТ ангіографія дає навантаження на пацієнта іонізуючим випромінюванням. Незважаючи на вищевикладені окремі негативні сторони при використання контрастної КТ ангіографії, отримані нами попередні результати [8,5] та результати даної роботи дозволяють зробити висновок про деякі переваги модифікованої передопераціонной діагностики і при реконструктивних втручаннях на нижніх кінцівках. У деяких наукових публікаціях прийнято вважати, що КТ з ангіографією є «золотим стандартом» у діагностиці перфорантних судин [9,6].
Висновки: передопераційна діагностика з використанням КТ-ангіографії при реконструктивних втручаннях на нижніх кінцівках дозволяє підвищити ефективність лікування хворих за рахунок статистично значущій тенденції до скорочення часу препарування клаптя, зменшення кількості некритичних ускладнень та терміну перебування хворого в стаціонарі.
Література.
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика: [пер. с англ.] / С. Гланц. – М.: Практика, 1998. – 459с.
2. Использование сложносоставных лоскутов при закрытии дефектов тканей дистальных отделов голени и пяточной области / С.П. Галич, А.В. Резников, Я.П. Огородников [и др.] // Здоров’я України. – 2011. – № 2(5). – С.38-40.
3. Пшениснов К.П. Принципы реконструкции нижней конечности / К.П. Пшениснов // Избранные вопросы пластической хирургии. – 2003. – Т.1, №9. – С. 48.
4. Слесаренко С.В. Использование перфорантных лоскутов при пластическом закрытии глубоких раневых дефектов конечностей. / С.В. Слесаренко, П.А. Бадюл // Клінічна хірургія.- 2011. – № 11.- С.45.
5. Слесаренко С.В. Препланинг при реконструктивных операциях с использованием перфорантных лоскутов / С.В. Слесаренко, П.А. Бадюл // Вопросы реконструктивной и пластической хирургии. – 2013 – №3 (46).- С. 29-36.
6. Abdominal wall CT angiography: a detailed account of a newly established preoperative imaging technique. / T.J. Phillips, D.L. Stella, W.M. Rozen [et al.] // Radiology. – 2008. – Vol.249. – P.32–44.
7. Application of multidetector-row computed tomography in propeller flap planning / S. Ono, K.C. Chung, H. Hayashi [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. – 2011. – Vol.127. – P.703–711.
8. Badiul P.O. Multidetector-row Computed Tomographic Angiography in the Planning of the Local Perforator Flaps. / P.O. Badiul, S.V. Sliesarenko // Plast. Reconstr. Surg. – 2015. – Vol. 3, Issue 9. – P. 516e.
9. De Weerd L. The value of dynamic infrared thermography (DIRT) in perforator selection and planning of free DIEP flaps. / L. De Weerd, S.Weum, J.B. Mercer // Ann. Plast. Surg. – 2009. – Vol.63. – P.274–279.
10. Hallock G.G. Doppler sonography and color duplex imaging for planning a perforator flap. / G.G. Hallock // Clin. Plast. Surg. – 2003. – Vol.30. – P.347–357.
11. Mathes D.W. Preoperative imaging techniques for perforator selection in abdomen-based microsurgical breast reconstruction. / D.W. Mathes, P.C. Neligan // Clin. Plast. Surg. – 2010. – Vol.37. – P.581–591.
12. Modified distally based peroneal artery perforator flap for reconstruction of foot and ankle / S.M. Chang, F. Zhang, G.R. Yu [et al.] // Microsurgery. – 2004. – Vol.24. – P. 430-436.
13. Perforator Flaps: anatomy, technique and clinical applications / P. N. Blondeel, S.F. Morris, G.G. Hallock, P.C. Neligan. – QMP, Inc., – 2006. – 1098 p.
14. Soft-tissue reconstruction of open fractures of the lower limb: muscle versus fasciocutaneous flaps / J.K. Chan, L. Harry, G. Williams, J. Nanchahal // Plast. Reconstr. Surg. – 2012. – Vol.130, N2. – P.284-295.
15. Soltanian H. Current concepts in lower extremity reconstruction. / H. Soltanian, R. M. Garcia, S. T. Hollenbeck // Plast. Reconstr. Surg. – 2015. – Vol. 136, N 6. – Р. 815е-829е.
16. The “Gent” consensus on perforator flap terminology: preliminary definitions / P.N. Blondeel, K.H. Van Landuyt, S.J. Monstrey [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. – 2003. – Vol.112. – P.1378–1383.
17. The “Gent” consensus on perforator flap terminology: preliminary definitions / P.N. Blondeel, K.H. Van Landuyt, S.J. Monstrey [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. – 2003. – Vol.112. – P.1378–1383.
18. The “Tokyo” Consensus on Propeller Flaps / M. Pignatti, R. Ogawa, G. Hallock [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. – 2011. – Vol. 127. – P.716-722.
19. Titley detection of perforators using thermal imaging / Y. Sheena, T. Jennison, J. Hardwicke, O. Garth // Plast. Reconstr. Surg. – 2013. – Vol. 132, N 6. – P.1603-1610.
20. Yu P. Efficacy of the handheld Doppler in preoperative identification of the cutaneous perforators in the anterolateral thigh flap. / P. Yu, A.Youssef // Plast. Reconstr. Surg. – 2006. – Vol.118. – P.928–933.
.
Реферати.
Ефективність передопераційної діагностики з використанням КТ-ангіографії при реконструктивних втручаннях на нижніх кінцівках.
Мета роботи: підвищити ефективність реконструктивно-пластичних втручаннь з використанням локальних перфорантних клаптів на нижніх кінцівках шляхом модіфікації передопераційної діагностики.
Пацієнти та методи. Проведено аналіз лікування 46 пацієнтів, яким було виконано 54 оперативних втручань із використанням локальних перфорантних клаптів. Пацієнти розділені на дві групи: в групу 1 (контрольну) було включено 25 пацієнтів у яких локацію перфорантів виконували за допомогою аудіодоплера; в групу 2 було включено 21 пацієнта у яких стандартне передопераційне обстеження було модіфіковане за рахунок контрасної КТ-ангіографії.
Результати. Середня тривалість часу, що було витрачено на препарування клаптя в групі 1 склала – 54 хв. з 95% ДІ (діапазон, 30-103 хв.), а в групі 2 – 35 хв. з 95% ДІ (діапазон, 25-55 хв.). В групі 2 частота некритичних ускладнень з боку переміщених комплексів тканин склала, 40% з 95% ДІ (10 випадків), що статистично відрізняється (p=0,03) від показника в групі 1, що становить 68,9% з 95% ДІ (20 випадків). Середня тривалість перебування хворих на стаціонарному лікування в групі 1 склала 39,41 ліжко днів з 95% ДІ (діапазон, 14-95), а в групі 2 – 23 ліжко-днів з 95% ДІ (діапазон, 13-66). Отримані результати мають статистичну значущість.
Висновки. Передопераційна діагностика з використанням КТ-ангіографії при реконструктивних втручаннях на нижніх кінцівках дозволяє підвищити ефективність лікування хворих за рахунок статистично значущій тенденції до скорочення часу препарування клаптя, зменшення кількості некритичних ускладнень та терміну перебування хворого в стаціонарі.
Ключові слова. Рани, ранові дефекти, пластика, пропелер клапті, перфорантні клапті, комп’ютерна ангіографія, perforator mapping, васкуляризовані комплекси тканин..
.
Эффективность предоперационной диагностики с использованием КТ-ангиографии при реконструктивных вмешательствах на нижних конечностях.
Цель работы: повысить эффективность реконструктивно-пластических вмешательств с использованием локальных перфорантных лоскутов на нижних конечностях путем модификации предоперационной диагностики.
Пациенты и методы. Проведен анализ лечения 46 пациентов, которым было выполнено 54 оперативных вмешательств с использованием локальных перфорантных лоскутов. Пациенты разделены на две группы: в группу 1 (контрольную) были включены 25 пациентов у которых локацию перфорантов выполняли с помощью аудиодопплера; в группу 2 был включен 21 пациент у которых стандартное предоперационное обследование было модифицированно за счет контрастной КТ-ангиографии.
Результаты. Средняя продолжительность времени, которое было затрачено на препарирование лоскута в группе 1 составила – 54 мин. с 95% ДИ (диапазон, 30-103 мин.), а в группе 2 – 35 мин. с 95% ДИ (диапазон, 25-55 мин.). В группе 2 частота некритических осложнений со стороны перемещенных комплексов тканей составила 40% с 95% ДИ (10 случаев), что статистически отличается (p = 0,03) от показателя в группе 1, который составил 68,9% с 95% ДИ (20 случаев). Средняя продолжительность пребывания больных на стационарном лечении в группе 1 составила 39,41 койко дней с 95% ДИ (диапазон, 14-95), а в группе 2 – 23 койко-дня с 95% ДИ (диапазон, 13-66). Полученные результаты имеют статистическую значимость.
Выводы. Предоперационная диагностика с использованием КТ-ангиографии при реконструктивных вмешательствах на нижних конечностях позволяет повысить эффективность лечения больных за счет статистически значимой тенденции к сокращению времени препарирования лоскута, уменьшение количества некритических осложнений и срока пребывания больного в стационаре.
Ключевые слова. Раны, раневые дефекты, пластика, пропеллер лоскуты, перфорантные лоскуты, компьютерная ангиография, perforator mapping, васкуляризированные комплексы тканей.
.
The effectiveness of the preoperative diagnosis using CT angiography for reconstructive surgery on the lower limbs.
Objective: To improve the efficiency of reconstructive plastic surgery with use of local perforator flaps on the lower limbs by modifying the preoperative diagnosis.
Patients and methods. The analysis of treatment of 46 patients who had 54 surgical procedures with performed local perforator flaps. The patients were divided into two groups: in group 1 (control) 25 patients were included with location of perforator using Doppler audio; in group 2 included 21 patients with standard preoperative examination modified by the contrast CT angiography imaging.
Results. The average time for preparation of the flap in group 1 was – 54 min. 95% confidence interval (CI) (range 30-103 min.), and in the group 2 – 35 min. 95% CI (range, 25-55 min.). In group 2, the frequency of non-fatal complications with displaced tissue complexes was 40% with 95% CI (10 cases), which is statistically different (p = 0,03) on the exponent in the group 1 was 68.9% which amounted to 95% CI (20 cases). The average length of patients stay in hospital for the group 1 was 39.41 days with a 95% CI (range, 14-95), and in the group 2 – 23 days with 95% CI (range, 13-66). These results are statistically significant.
Conclusions. Preoperative diagnosis using CT angiography imaging in reconstructive operations on the lower limbs to improve the efficiency of patients treatment by a statistically significant tendency to reduce the time of the flap of preparation, reducing the number of non-fatal complications and length of hospital stay.
Keywords. Wounds, wound defects, plastics, propeller flaps, perforator flaps, CT angiography, perforator mapping, vascularized tissue complexes.
